Публікації категорії «Applications»
Сьогодні я знову рухав панельки і займався іншою діяльністю сумнівної важливості. Мета все та ж сама – відвоювати вертикальний простір у width монітора. Результат у мене також вийшов сумнівної якості, але зважаючи на рідкість тут постів мабуть можна описати. Окрему увагу слід приділити тюнінгу Firefox, адже це все саме для нього робиться.
1. Панель зверху розділено на дві. В одній трей, а в іншій панель швидкого запуску. По-перше однакові піктограмки так не плутаються під руками, по-друге є можливість завдати різні налаштування панелям, на приклад автоприховування для панелі швидкого запуску – навіщо їй завжди бути на очах? – або різні розміри іконкам. Одразу зауважу що автоприховування некоректно працює з повноекранними програмами, тому я від нього відмовився.
2. З панелі знизу вилучено віджет “Менеджер задач“. Це досить радикальний хід з яким пов’язана решта змін.
2.1 Нижня панель знайшла своє “найкраще місце”
2.2 З заголовків вікон вилучено кнопку мінімізації вікна (пробував замінити на кнопку “Затінити”, але чомусь не вийшло. Буду затіняти середньою кнопкою миші).
2.3 Функції Менеджера задач повністю перекладено на дію що викликається активним лівим верхнім кутом екрану і Alt+Tab.
3. Firefox
3.1 Сховав Панель закладок за допомогою меню Вигляд -> Панелі інструментів -> Панель закладок
3.2 Прибрав головне меню за допомогою плаґіну Compact Menu 2
3.3 Сховав вкладки за допомогою плаґіну Tree Style Tab
Що я з цього всього отримав?
+ максимально ефективне використання робочого простору при роботі з програмами в повноекранному та максимізованому режимі, особливо з браузером.
+ оригінальне гарне та доволі зручне робоче оточення при роботі з рештою графічних програм.
- з першого погляду не зрозуміло чи запущено графічну програму без підтримки трею. Потрібен рух мишкою.
- те саме щодо вкладок у FireFox.
Ну і ніхто мені тепер не скаже що моє KDE схоже на Windows 
Автор: yudjin
Поділись з ближнім:
Доброї ночі, шановні. Гадаю серед вас є користувачі розподіленої мережі анонімних поксі Tor. Офіційна інструкція по налаштуванню Tor для Linux пропонує користувачам Firefox плагін Torbutton, який дозволяє швидко та ефективно включати та виключати дію Tor. Але насправді все зовсім не так райдужно.
Мережа Tor працює досить повільно, тому постійна робота через неї є зовсім некомфортною. Але постійно ховати власну адресу може знадобитися лише зовсім фанатичним особам. Мені наприклад цікаво це робити лише для певних сайтів. Саме тому я вирішив використати для керування рухом трафіку у Tor FoxyProxy. Наче й нічого принципово нового, а рішення такого описаного ніде не бачив, тому й вирішив створити цей пост. Все досить просто:
Продовження »
Автор: yudjin
Поділись з ближнім:
На минулих вихідних до мене надійшло натхнення і я вирішив трохи змінити робочу обстановку, ну там шпалери поміняти, панелі посовати. За ідеями пішов на ЛОР і натрапив там на цікавий скріншот. Зверніть увагу на положення панелі зверху. Саме таке положення дозволяє раціонально використати вертикальний простір робочої області, що досить актуально на маленьких та широких моніторах, не застосовуючи автоматичне приховування панелі. Хто не зрозумів у чому фокус дивіться мій скріншот з коментарями.
Секрет щастя простий:
- Заголовки вікон центруємо по лівому краю
- Робимо висоту панелі співрозмірною з висотою заголовків вікон
- Панель розміщуємо у верхній правій частині екрану, але не у кутку, якщо там елементи керування вікном
Також тут хочу зауважити, що розміщення панелі швидкого запуску і трею у верхній частині екрану набагато вдаліше ніж у нижній, оскільки переважна більшість програм з графічними інтерфейсами мають елементи керування у верхній частині екрану, тому після їх запуску все одно доведеться тягти мишку вгору. Так її пробіг суттєво скорочується.
Привіт користувачам GNOME, які не вміють міняти ширину панелей
Автор: yudjin
Поділись з ближнім:
Переодически приходится иметь дело с “чужими” железяками. Для определения конфигурации аппаратуры пользуюсь такими командами (может кому еще пригодится):
1. cat /proc/cpuinfo Команда выводит подробную информацию о процессорах системы
2. lspci -vvv Информация о Материнской плате
3. dmesg | grep -i memory Информация об оперативной памяти
4. fdisk -l Информация о размерах жестких дисков и разделах на них
5. dmidecode | less Позволяет узнать какой BIOS установлена в системе (обычно из под root)
———————–
(offtop)
top – Отображает таблицу использования ресурсов памяти и нагрузки на ЦПУ отдельными процессами
Автор: Yan
Поділись з ближнім:
Ще позавчора amarok.kde.org повідомив про вихід Amarok 2.3.0 “Clear Light” з цілою купою корисних та приємних змін, більшість з яких сьогодні зрозумілою мовою описав linux.org.ru, а мені це все якось вже і не цікаво. Все тому, що минулий тиждень я займався перезборкою системи і вирішив сумістити цей процес з заміною деяких програм. Так, замісь Amarok 2 я використав Clementine – порт Amarok 1.4 на QT4, про вихід версії 0.1 якого, кілька місяців назад бубніла половина Інтернету. Виявляється, що коли плеєр не вміє підтягувати різноманітну інформацю про треки з інтернету, керувати файлами, смажити млинці і виносити сміття, то це нічого страшного. Головне щоб він відтворював музику і ним було зручно керувати. Clementine з цим всім чудово справляється, тому якщо хто використовує Amarok 2 виключно для прослуховування музики, то рекомендую поглянути Clementine.
Оскільки пост виходить якийсь неінформативний і безтолковий, то напишу у ньому що в Clementine 0.1 є, а чого нема мені не вистачає.
Є:
- відтворення музики у популярних цифрових форматах
- автоматичне створення колекції на базі ID3-теґів
- інтеграція з Last.fm
- вбудований набір online-радіостанцій SomaFM
- можливість перемішати треки у плей-листі
- можливість згортання в трей та керуванняплеєром через контекстне меню значка (це мабуть для мене найважливіша фіча )
Нема:
- українського перекладу
- можливості прослуховування потокового радіо з довільного вузла
- табів у плей-листі
Ну і щоб не було зовсім нудно клікабельний скріншот:
Побільше нам софту різного і якісного!
Автор: yudjin
Поділись з ближнім:
Часто работаю по ночам. Пикание системного динамика (например при неудачном поиске в коде подстроки) доставляет неприятности моим домочадцам. Они не такие красноглазые и хотят спать
вот решение проблемы:
xset b 50 700 5
- 50 – громкость в процентах
- 700 – частота в герцах
- 5 – продолжительность в миллисекундах
Автор: Yan
Поділись з ближнім:
При отказе от Microsoft Office в пользу открытого продукта Open Office, первое что бросается в глаза это время необходимое для запуска ОО. Вот рецепт который позволит получить ускорение Open Office во время запуска.
1. Отключаем виртуальную машину Java (он используется в основном компонентом ОО “Базы данных”) СЕРВИС – ПАРАМЕТРЫ – Open Office.org – Java- снимаем галочку “использовать виртуальную машину Java”
2. СЕРВИС – ПАРАМЕТРЫ – Open Office.org – Память устанавливаем такие параметры
Отмена:
Количество шагов = 25
Кэш графического объекта
Использовать для OpenOffice.org = 100 MБ
Памяти на объект = 15.0 MБ
Удалить из памяти через 00:05 ч:мин
Кэш для вставленных объектов
Количество объектов = 15
Быстрый запуск OpenOffice.org (поставьте галочку)
+ Возможно ускорение запуска ОО
- Увеличивается расход памяти и время загрузки ОС
Пробуйте и выбирайте сами
Автор: Yan
Поділись з ближнім:
Понадобилось мне подключить к компьютеру несколько usb-serial преобразователей, при этом необходимо было как-нибудь но однозначно идентифицировать преобразователи (а заодно и устройства подключенные к ним, чтобы пользователь переключая устройство в другой usb порт не перенастраивал программу). Продовження »
Автор: Щепановський Костя
Поділись з ближнім:
Недавно знадобилось швидко підняти свій кешуючий проксі-сервер. Як варіант знайшовся сервер TOTD (Trick or Treat Daemon (totd) version 1.4-beta)
Продовження »
Автор: Щепановський Костя
Поділись з ближнім:
Cafe Con Leche це вільне ПЗ призначене для швидкого та простого розготування системи білінгу у інтернет кав’ярні. Cafe Con Leche складається з двох маленьких бібліотек: libccls використовується для серверної частини, і libcclc використовується для клієнтської частини. Існує також GPL версія білінгової системи на базі цих бібліотек, що називається CCLFox. Про установку та налаштування CCLFox на Ubuntu 8.04 (клієнти) і 9.10 (сервер) я напишу нижче.
Існує кілька більш-менш толкових хавту по цій темі, але вони всі ворожою англійською мовою. Крім того я зіштовхнувся з рядом проблем при налаштуванні системи і мусив чимало погуглити, тому це хавту вийшло повніше і детальніше, ніж будь-яке з тих, на які я спирався. Отож вперед! Продовження »
Автор: yudjin
Поділись з ближнім:
