У Tor через FoxyProxy

Доброї ночі, шановні. Гадаю серед вас є користувачі розподіленої мережі анонімних поксі Tor. Офіційна інструкція по налаштуванню Tor для Linux пропонує користувачам Firefox плагін Torbutton, який дозволяє швидко та ефективно включати та виключати дію Tor. Але насправді все зовсім не так райдужно. Мережа Tor працює досить повільно, тому постійна робота через неї є зовсім некомфортною. Але постійно ховати власну адресу може знадобитися лише зовсім фанатичним особам. Мені наприклад цікаво це робити лише для певних сайтів. Саме тому я вирішив використати для керування рухом трафіку у Tor FoxyProxy. Наче й нічого принципово нового, а рішення такого описаного ніде не бачив, тому й вирішив створити цей пост. Все досить просто:
Продовження »

GMX Network Drive у Linux

Ось вже 11 місяців як я використовую електронну пошту від GMX у якості основної, і цілком успішно. Набір можливостей, що пропонує цей провайдер можна назвати джентельменським і навіть можливість зберігати на серверах GMX 2Гб особистих довільних даних (GMX File Storage) сьогодні не справляє враження. От і я не зважав на неї, бо будь-який веб-інтерфейс для вивантаження файлів не є зручним тільки через те що він веб-інтерфейс. Але сьогодні дізнався цікаву річ – виявляється GMX File Storage легко інтегрується з поширеними файловими менеджерами linux (перевірено на Dolphin і Konqueror). Варто лише ввести в адресну строку webdavs://storage-file-eu.gmx.com/ і заповнити поля для логіну і паролю у наступному вікні. У якості логіну слід використовувати свою e-mail адресу, а пароль – пароль від неї. Додамо цю теку до місць, збережемо пароль у кейрінгу і маємо повноцінний мережевий диск на 2 Гб.

Насолоджуйтесь

Акция ПриватБанка Skype – Получи 0,5 Евро Бесплатно!

Продовження »

Почему гику стоит переходить на Linux

Це прямий копіпаст заголовку статті з habrahabr.ru. Я зазвичай не займаюся створенням подібних постів (з одним посиланням і копіпастом), але на цей раз стаття настільки гарна логічна і душевна, що просто змушений з вами поділитися своїм задоволенням від її читання. Там немає стандартних балачок про стабільність і відсутність вірусів (вони є у коментарях), словом читайте і насолоджуйтесь! стаття от тут.

Паролі, паролі, паролі…

Я подумав що я давно нічого не публікую (тільки чернетки пишу) і вирішив написати про своє бачення секюрних паролів, а також почитати коментарі стосовно того, хто як з цієї ситуації виходить. А ситуація така, що навколо нас багато тисяч сайтів, на сотнях з яких ми зареєстровані і десятки з яких щодня відвідуємо. Не зважаючи на прогрес перспективних технологій авторизації, таких як наприклад OpenID, зв’язка логін+пароль все ще залишається головним і найпоширенішим способом авторизації в глобальній мережі і в багатьох інших системах. Навіть і не хочу писати тут як погано використовувати паролі на зразок “12345″, чи “qwerty”, чи “password1″, чи пароль такий як логін, чи навіть дуже складний і довгий пароль, але один на всі ресурси (хоча багато хто з моїх знайомих так робить). Ми, лінуксоїди, повинні знати що це погано, бо саме такі паролі є вразливими до підбору – найстрашнішого для нас методу “полювання” на паролі.

Отож який має бути правильний пароль? Продовження »

Інтернет кав’ярня на базі CCLfox

Cafe Con Leche це вільне ПЗ призначене для швидкого та простого розготування системи білінгу у інтернет кав’ярні. Cafe Con Leche складається з двох маленьких бібліотек: libccls використовується для серверної частини, і libcclc використовується для клієнтської частини. Існує також GPL версія білінгової системи на базі цих бібліотек, що називається CCLFox. Про установку та налаштування CCLFox на Ubuntu 8.04 (клієнти) і 9.10 (сервер) я напишу нижче.

Існує кілька більш-менш толкових хавту по цій темі, але вони всі ворожою англійською мовою. Крім того я зіштовхнувся з рядом проблем при налаштуванні системи і мусив чимало погуглити, тому це хавту вийшло повніше і детальніше, ніж будь-яке з тих, на які я спирався. Отож вперед! Продовження »

Quake Live

Ну, це звісно не новина, але на правах реклами думаю що піде, бо я приєднався лише зараз і може комусь такому відсталому як я відкрию очі

Отже, 24 лютого 2009 р. було розпочато відкрите бета-тестування системи Quake Live, що являє собою рушій культової гри Quake 3, оформлений у вигляді додатку до браузера + платформу для розвитку соціальної мережі гравців. Таким чином маємо шалено кросплатформову і дійсно інтегровану у веб реалізацію хорошої якісної гри. Так що якщо у когось багато вільного часу на роботі то реєструйтесь і з ним буде жорстоко покінчено

Для підняття апетиту наведу кілька клікабельних скріншотів

Ну і як завжди кілька посилань:

• Головна сторінка
• Російськомаовна гілка офіційного форума
• Стаття у вікіпедії
• Стаття на habrahabr.ru

Підсвітка коду

Встановив сьогодні плагін WP-Syntax призначений для підсвітки коду у постах блоґу. Не знаю як спільноті, а мені цієї штуки не вистачало сильно. Код оформлюємо теґом <pre> з атрибутами lang і line, тобто

<pre lang="LANGUAGE" line="1">
***
якийсь код мовою LANGUAGE
***
</prе>

де LANGUAGE – тип підсвітки синтаксису, а 1 – номер стрічки з якої починаємо нумерацію строк (необов’язковий параметр). Користуймося

Sabayon Russian Community

Сьогодні стартувала робота Sabayon Russian Community. Сайт за адресою sabayon-linux.ru ще не дуже працездатний, однак форум вже працює ось тут sabayon-linux.ru/forum/ . Особисто я не бачу потреби у створенні такої структури, адже існує Official Russian Shed у рамках sabayonlinux.org. Ініціатор створення Sabayon Russian Community дехто zaG не відомий у колах Official Russian Shed. Ну що ж, поглянемо, можливо тепер комунікація російськомовних користувачів Sabayon linux дійсно стане швидшою і зручнішою.

Openstreetmap

Хочу поділитись з вами знахідкою. Оpenstreetmap – сервіс на зразок Гугльмапс, або навіть скоріше Візіком тільки з повністю відкритими мапами що створюються спільнотою за допомогою вікіподібного механізму.

Якщо бути точним то про цей сервіс я знав уже давно, але коли заходив востаннє Україна була ще не промальована зовсім. Тепер уже цим навіть можна користуватись, Вінниця наприклад уже має нанесеними більшість вулиць, річки, деяку топографію, основні дороги по області та села. Все це можна експортувати для GPS приладів. Звичайно поки що відкриті мапи не можна порівняти з комерційними закритими продуктами в деталізації, але робота не стоїть на місці, щодня щось додається новеньке.

Великий мінус комерційних рішень це закритість їх продуктів, ви по суті отримуєте не мапу, а оболонку яка вміє працювати на одній з закритих операційних систем і все. Нічого змінити неможливо, працювати з мапою так як вам треба неможливо, ну ви самі знаєте.

На сайті сервісу є україномовна та російськомовна вікі, де досить подробно розписано як вносити зміни. Якщо хтось хоче прийняти участь в покращені відкритих мап нашого регіону – велкам.