А ось і посилання:

• torproject.org – сторінка проекту Tor
• torproject.org/docs/tor-doc-unix.html.ru – Інструкція по налаштуванню Tor для Linux
• Встановити FoxyProxy Standart та сторінка розробки плаґіну
• check.torproject.org – тордетектор

Насолоджуйтесь

1 апреля стартовала совместная акция Skype и ПриватБанк по распространению бесплатных ваучеров для пополнения счета популярного интернет-телефона. На протяжении периода действия акции с 01.04.10 по 08.04.10 каждый желающий сможет принять участие сразу в двух конкурсах и гарантированно пополнить не только свой счет Skype, но и разыграть суммы пополнения для своих друзей.

Конкурс первый, простой: «Викторина Skype» (доступен с 1 апреля!)

Конкурс второй, первоапрельский: «Беспроигрышная Лотерея Skype» (зарегистрируй себя и друзей уже сегодня!)

Общее приблизительное количество бесплатных минут, участвующих в акции, составит около 100 миллионов. Ваучеры, принимающие участие в акции, действительны до 30.06.2010 г.

Напомним, что с помощью Skype у пользователей есть возможность не только совершать бесплатные звонки другим абонентам Skype по всему миру, но и экономить деньги на международных звонках и отправке текстовых сообщений (SMS) на обычные телефоны, получать и отправлять сообщения отдельным пользователям или группам, передавать изображения, видеоролики и другие файлы

http://skype.privatbank.ua

Отож який має бути правильний пароль? На мою думку він має відповідати таким вимогам:

• Довгий. Можливо навіть дуже довгий. 8-30 символів
• Складається з латиських літер різного регістру, цифр та спецсимволів
• не містить “слова зі словника”, на зразок password та qwerty
• високий рівень випадковості елементів (не повинно бути комбінацій на зразок 11111, 9876543, aaaabbbb і т.д.)
• різний для різних ресурсів
• повинен легко запам’ятовуватися і важко забуватися, бо ж голова – найкращий, найнадійніший і найдоступніший менеджер паролів

Як бачимо, останній пункт суперечить решті, але це нічого. Зараз покажу як можна легко задовольнити усі ці вимоги.

1. Вибираємо ключову фразу. Практика показує, що найкраще запам’ятовуються фрази, спонтанно відшукані у оточенні і пов’язані з зоровим образом. На приклад для моєї мами ключова фраза містить слово “Кастрюля”. Вигляньте у віконце. Що ви там бачите? Сонечко сяє? Якщо так, то фраза “Яскраво сяє сонечко” нам чудово підійде.
2. Запишіть ключову фразу без пробілів і з великої букви кожне окреме слово. Отримаємо ЯскравоСяєСонечко.
3. Тепер введемо у наш майбутній “правильний” пароль цифри. У мене, на приклад, цифри асоціюються з деякими буквами. 0 з О, 4 з Ч, 6 з Ш. 3 з З, 1 з І, 5 може асоціюватися з С (через те що на латинську S схожа) і т.д. Я заміню деякі літери ключової фрази відповідними цифрами. Виходить Яскрав0СяєСоне4к0.
4. Це ж пароль. А пароль у формах зазвичай приховується зірочками, чи іншими символами. Що заважає вводити його не перемикаючи розкладку з англійської? Нічого не заважає. Так і зроблю. Zcrhfd0Cz’C0yt4r0.
5. Отак. Майже все готово. Але я говорив про різні паролі для різних сайтів. Можна дописати до цієї жахливої комбінації ще кілька символів, що будуть змінюватись залежно від ресурсу, де використовується цей пароль. Нехай це буде перша буква інформативної частини домену у верхньому регістрі і кількість букв у інформативній частині домену. На приклад для gmx.com це буде “G3″. Можна дописати символи у будь-яке місце. Мені простіше коли вони в кінці. Таким чином наш пароль набуває остаточного вигляду Zcrhfd0Cz’C0yt4r0G3

Отак було сформовано пароль з 19 символів з букв різного регістру, цифр та спецсимволів для ресурсу gmx.com , для запам’ятовування якого варто пам’ятати лише не складну змістовну ключову фразу та механізм його творення.

До речі, 2010 – рік безпечного Інтернету в Росії. Але і нам з вами безпечного Інтернету!

Існує кілька більш-менш толкових хавту по цій темі, але вони всі ворожою англійською мовою. Крім того я зіштовхнувся з рядом проблем при налаштуванні системи і мусив чимало погуглити, тому це хавту вийшло повніше і детальніше, ніж будь-яке з тих, на які я спирався. Отож вперед!

Підготовка до установки
Це потрібно зробити і на клієнтських і на серверній машині.
Відкриваю термінал і переходжу до режиму суперкристувача

sudo -s

Вводимо пароль
Установимо залежності, бо CCLFox будемо збирати з коду.

apt-get install sqlite3 libsqlite3-dev
apt-get install libfox1.4 libfox1.4-dev
apt-get install libglib2.0-dev
apt-get install libssl-dev

На всі питання відповідаємо “Y”
А цей пакет потрібен власне для самої зборки

apt-get install build-essential

Тепер потрібно додати у /etc/ld.so.conf шляхи до бібліотек

gedit /etc/ld.so.conf

дописуємо в кінець

/usr/lib
/usr/local/lib

Наступна команда потрібна для створення динамічних лінків, чи щось таке. Я з тим не розбирався – запустив та й все.

ldconfig

Установка серверної частини
Завантажуємо файли з кодом з сторінки завантаження проекту. Нам потрібні файли libccls (server side library) і cclfox (server using fox). Переходимо в директорію завантажень

cd Загрузки/

Розпаковуємо архів libccls і переходимо в отриману директорію

tar -xjvf libccls-0.7.0.tar.bz2
cd libccls-0.7.0/

Конфігуруємо.

./configure

Збираємо і установлюємо

make
make install

Створюємо сімлінк на бібіліотеку, бо без нього при запуску серверної частини отримаємо помилку типу:

cclfox: error while loading shared libraries: libccls.so.0: cannot open shared object file: No such file or directory

ln -s /usr/local/lib/libccls.so.0 /usr/lib

На скільки я зрозумів, проведені маніпуляції з /etc/ld.so.conf потрібні якраз для того щоб не потрібно було створювати цей сімлінк – ну да ладно, мені не шкода . Також я пробував збирати бібіліотеку з опцією –prefix=/usr , але це чомусь негативно вплинуло на стабільність сервера і він постійно крашився зі словами “segmentation fault”. Ладно, їдемо далі…
Переходимо на рівень вище, розпаковуємо cclfox, переходимо до отриманої директорії, конфігуруємо, збираємо установлюємо

cd ..
tar -xjvf cclfox-0.7.0.tar.bz2
cd cclfox-0.7.0/
./configure
make
make install

Тепер прямуємо до домашньої директорії і створюємо там директорію .cclfox

cd ~
mkdir .cclfox

Необхідно покласти туди ось цей файл і привласнити йому права на виконання. Я робив це за допомогою mc, але опишу консольний варіант. Якщо файл потрапив у директорію ~/Загрузки , то це виглядатиме приблизно так:

cp ~/Загрузки/pem ~/.cclfox/
chmod -R 755 ~/.cclfox

Запускається сервер командою

cclfox -nossl

Для зручності можна створити кнопку на стільниці. Вона виглядає приблизно так

nano ~/Рабочий\ стол/cclfox.desktop

#!/usr/bin/env xdg-open
 
[Desktop Entry]
Encoding=UTF-8
Version=1.0
Type=Application
Terminal=false
Icon[ru_UA]=gnome-panel-launcher
Name[ru_UA]=cclfox
Exec=cclfox -nossl
Name=cclfox
Icon=/usr/share/icons/Humanity/apps/48/gnome-mime-application-x-remote-connection.svg

Переходимо до клієнтського комп’ютера.

Установка клієнтської частини
Вважається що все що описано у пункті “Підготовка до установки” тут вже виконано. Поїхали!
Нам потрібні файли libcclc (client side library) і cclcfox (client using fox). Переходимо в директорію завантажень

cd ~/Загрузки/

Розпаковуємо архів libcclc і переходимо в отриману директорію

tar -xjvf libcclc-0.7.0.tar.bz2
cd libcclc-0.7.0/

конфігуруємо, збираємо, установлюємо

./configure --prefix=/usr
make
make install

Зверніть увагу на опцію конфігурації. Тут вона цілком безпечна, однак, гадаю що можна скористатися і методом зі створенням сімлінку, як у випадку з сервером.

Повертаємось назад, розпаковуємо архів з cclfox, переходимо в утворену директорію, конфігуруємо, збираємо, установлюємо

cd ..
tar -xjvf cclcfox-0.7.0.tar.bz2
cd cclcfox-0.7.0/
./configure
make
make install

Клієнт запускається командою

cclcfox -host IP_СЕРВЕРА -name ІМ’Я_КЛІЄНТА -nossl

На приклад так:

cclcfox -host 192.168.2.100 -name user3 -nossl

Я створив файл автозапуску клієнта для GNOME /home/user3/.config/autostart/cclcfox.desktop з отаким вмістом

[Desktop Entry]
Type=Application
Encoding=UTF-8
Version=1.0
Name=Нет имени
Name[ru_UA]=cclcfox
Comment[ru_UA]=CCLFox Client
Comment=CCLFox Client
Exec=cclcfox -host 192.168.2.100 -name user3 -nossl
X-GNOME-Autostart-enabled=true

Якщо цей файл створювався не через GUI то ймовірно на нього потрібно встановити правильні права і власника

chmod 555 /home/user3/.config/autostart/cclcfox.desktop

chown user3:user3 /home/user3/.config/autostart/cclcfox.desktop

Тепер налаштуємо віддалене керування живленням клієнта. Для цього варто трохи підправити права на /sbin/shutdown і /sbin/reboot

chmod 7755 /sbin/shutdown
chmod 7755 /sbin/reboot

Також можна покласти у ~/.cclcfox/ картинку lockpix.gif . Ця картинка буде займати заблокований екран. У моєму випадку це логотип кав’ярні.

Про те як зробити щоб користувач випадково нічого не зламав я вже писав раніше. Систему розгорнуто. Смачної кави

Як завжди кілька посилань:

• Толкове хавту на яке я спирався
• Мертва домашня сторінка
• Сторінка завантажень
• Тема на ubuntuforums.org

Отже, 24 лютого 2009 р. було розпочато відкрите бета-тестування системи Quake Live, що являє собою рушій культової гри Quake 3, оформлений у вигляді додатку до браузера + платформу для розвитку соціальної мережі гравців. Таким чином маємо шалено кросплатформову і дійсно інтегровану у веб реалізацію хорошої якісної гри. Так що якщо у когось багато вільного часу на роботі то реєструйтесь і з ним буде жорстоко покінчено

Для підняття апетиту наведу кілька клікабельних скріншотів

Ну і як завжди кілька посилань:

• Головна сторінка
• Російськомаовна гілка офіційного форума
• Стаття у вікіпедії
• Стаття на habrahabr.ru

<pre lang="LANGUAGE" line="1">
***
якийсь код мовою LANGUAGE
***
</prе>

де LANGUAGE – тип підсвітки синтаксису, а 1 – номер стрічки з якої починаємо нумерацію строк (необов’язковий параметр). Користуймося

Якщо бути точним то про цей сервіс я знав уже давно, але коли заходив востаннє Україна була ще не промальована зовсім. Тепер уже цим навіть можна користуватись, Вінниця наприклад уже має нанесеними більшість вулиць, річки, деяку топографію, основні дороги по області та села. Все це можна експортувати для GPS приладів. Звичайно поки що відкриті мапи не можна порівняти з комерційними закритими продуктами в деталізації, але робота не стоїть на місці, щодня щось додається новеньке.

Великий мінус комерційних рішень це закритість їх продуктів, ви по суті отримуєте не мапу, а оболонку яка вміє працювати на одній з закритих операційних систем і все. Нічого змінити неможливо, працювати з мапою так як вам треба неможливо, ну ви самі знаєте.

На сайті сервісу є україномовна та російськомовна вікі, де досить подробно розписано як вносити зміни. Якщо хтось хоче прийняти участь в покращені відкритих мап нашого регіону – велкам.