<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>lug.vn.ua</title>
	<atom:link href="http://lug.vn.ua/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://lug.vn.ua</link>
	<description>Група користувачів ОС GNU/Linux м. Вінниці</description>
	<lastBuildDate>Fri, 19 Feb 2010 21:20:55 +0000</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.8.6</generator>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
			<item>
		<title>Паролі, паролі, паролі&#8230;</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2010/02/19/paroli-paroli-paroli/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2010/02/19/paroli-paroli-paroli/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Feb 2010 21:20:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator>yudjin</dc:creator>
				<category><![CDATA[web]]></category>
		<category><![CDATA[Різне]]></category>
		<category><![CDATA[passwords]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[паролі]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/?p=904</guid>
		<description><![CDATA[Я подумав що я давно нічого не публікую (тільки чернетки пишу) і вирішив написати про своє бачення секюрних паролів, а також почитати коментарі стосовно того, хто як з цієї ситуації виходить. А ситуація така, що навколо нас багато тисяч сайтів, на сотнях з яких ми зареєстровані і десятки з яких щодня відвідуємо. Не зважаючи на [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Я подумав що я давно нічого не публікую (тільки чернетки пишу) і вирішив написати про своє бачення секюрних паролів, а також почитати коментарі стосовно того, хто як з цієї ситуації виходить. А ситуація така, що навколо нас багато тисяч сайтів, на сотнях з яких ми зареєстровані і десятки з яких щодня відвідуємо. Не зважаючи на прогрес перспективних технологій авторизації, таких як наприклад <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/OpenID">OpenID</a>, зв&#8217;язка логін+пароль все ще залишається головним і найпоширенішим способом авторизації в глобальній мережі і в багатьох інших системах. Навіть і не хочу писати тут як погано використовувати паролі на зразок &#8220;12345&#8243;, чи &#8220;qwerty&#8221;, чи &#8220;password1&#8243;, чи пароль такий як логін, чи навіть дуже складний і довгий пароль, але один на всі ресурси (хоча багато хто з моїх знайомих так робить). Ми, лінуксоїди, повинні знати що це погано, бо саме такі паролі є вразливими до підбору &#8211; найстрашнішого для нас методу &#8220;полювання&#8221; на паролі.</p>
<p>Отож який має бути правильний пароль? <span id="more-904"></span>На мою думку він має відповідати таким вимогам:</p>
<ul>
<li>Довгий. Можливо навіть дуже довгий. 8-30 символів</li>
<li>Складається з латиських літер різного регістру, цифр та спецсимволів</li>
<li>не містить &#8220;слова зі словника&#8221;, на зразок password та qwerty</li>
<li>високий рівень випадковості елементів (не повинно бути комбінацій на зразок 11111, 9876543, aaaabbbb і т.д.)</li>
<li>різний для різних ресурсів</li>
<li>повинен легко запам&#8217;ятовуватися і важко забуватися, бо ж голова &#8211; найкращий, найнадійніший і найдоступніший менеджер паролів</li>
</ul>
<p>Як бачимо, останній пункт суперечить решті, але це нічого. Зараз покажу як можна легко задовольнити усі ці вимоги.</p>
<ol>
<li>Вибираємо ключову фразу. Практика показує, що найкраще запам&#8217;ятовуються фрази, спонтанно відшукані у оточенні і пов&#8217;язані з зоровим образом. На приклад для моєї мами ключова фраза містить слово &#8220;Кастрюля&#8221;. Вигляньте у віконце. Що ви там бачите? Сонечко сяє? Якщо так, то фраза &#8220;<em>Яскраво сяє сонечко</em>&#8221; нам чудово підійде.</li>
<li>Запишіть ключову фразу без пробілів і з великої букви кожне окреме слово. Отримаємо <em>ЯскравоСяєСонечко</em>.</li>
<li>Тепер введемо у наш майбутній &#8220;правильний&#8221; пароль цифри. У мене, на приклад, цифри асоціюються з деякими буквами. 0 з О, 4 з Ч, 6 з Ш. 3 з З, 1 з І, 5 може асоціюватися з С (через те що на латинську S схожа) і т.д. Я заміню деякі літери ключової фрази відповідними цифрами. Виходить <em>Яскрав0СяєСоне4к0</em>.</li>
<li>Це ж пароль. А пароль у формах зазвичай приховується зірочками, чи іншими символами. Що заважає вводити його не перемикаючи розкладку з англійської? Нічого не заважає. Так і зроблю. <em>Zcrhfd0Cz&#8217;C0yt4r0</em>.</li>
<li>Отак. Майже все готово. Але я говорив про різні паролі для різних сайтів. Можна дописати до цієї жахливої комбінації ще кілька символів, що будуть змінюватись залежно від ресурсу, де використовується цей пароль. Нехай це буде перша буква інформативної частини домену у верхньому регістрі і кількість букв у інформативній частині домену. На приклад для gmx.com це буде &#8220;G3&#8243;. Можна дописати символи у будь-яке місце. Мені простіше коли вони в кінці. Таким чином наш пароль набуває остаточного вигляду <em>Zcrhfd0Cz&#8217;C0yt4r0G3</em></li>
</ol>
<p>Отак було сформовано пароль з 19 символів з букв різного регістру, цифр та спецсимволів для ресурсу gmx.com , для запам&#8217;ятовування якого варто пам&#8217;ятати лише не складну змістовну ключову фразу та механізм його творення. </p>
<p>До речі, 2010 &#8211; рік безпечного Інтернету в Росії. Але і нам з вами безпечного Інтернету!         </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2010/02/19/paroli-paroli-paroli/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ускорение запуска Open Office</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2010/02/13/uskorenye-zapuska-open-office/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2010/02/13/uskorenye-zapuska-open-office/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 13 Feb 2010 17:50:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Yan</dc:creator>
				<category><![CDATA[Applications]]></category>
		<category><![CDATA[Open Office]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/2010/02/13/uskorenye-zapuska-open-office/</guid>
		<description><![CDATA[Ускорение запуска Open Office]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>При отказе от Microsoft Office в пользу открытого продукта Open Office, первое что бросается в глаза это время необходимое для запуска ОО. Вот рецепт который позволит получить ускорение Open Office во время запуска.</p>
<p>1. Отключаем виртуальную машину Java (он используется в основном компонентом ОО &#8220;Базы данных&#8221;) СЕРВИС &#8211; ПАРАМЕТРЫ &#8211; Open Office.org &#8211; Java- снимаем галочку &#8220;использовать виртуальную машину Java&#8221;</p>
<p>2. СЕРВИС &#8211; ПАРАМЕТРЫ &#8211; Open Office.org &#8211; Память устанавливаем такие параметры</p>
<p>Отмена:<br />
Количество шагов = 25</p>
<p>Кэш графического объекта<br />
Использовать для OpenOffice.org = 100 MБ<br />
Памяти на объект = 15.0 MБ<br />
Удалить из памяти через 00:05 ч:мин</p>
<p>Кэш для вставленных объектов<br />
Количество объектов = 15</p>
<p>Быстрый запуск OpenOffice.org (поставьте галочку)</p>
<p>+ Возможно ускорение запуска ОО<br />
- Увеличивается расход памяти и время загрузки ОС<br />
Пробуйте и выбирайте сами</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2010/02/13/uskorenye-zapuska-open-office/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Настройка имен устройств через udev (Debian Squeeze)</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2010/02/02/nastrojka-ymen-ustrojstv-cherez-udev-debian-squeeze/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2010/02/02/nastrojka-ymen-ustrojstv-cherez-udev-debian-squeeze/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Feb 2010 18:08:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Щепановський Костя</dc:creator>
				<category><![CDATA[Applications]]></category>
		<category><![CDATA[Debian]]></category>
		<category><![CDATA[rules]]></category>
		<category><![CDATA[squeeze]]></category>
		<category><![CDATA[udev]]></category>
		<category><![CDATA[usb]]></category>
		<category><![CDATA[usb-serial]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/?p=859</guid>
		<description><![CDATA[Понадобилось мне подключить к компьютеру несколько usb-serial преобразователей, при этом необходимо было как-нибудь но однозначно идентифицировать преобразователи (а заодно и устройства подключенные к ним, чтобы пользователь переключая устройство в другой usb порт не перенастраивал программу). 
Правило для udev вышло таким:

ACTION!=&#34;add&#124;change&#34;, GOTO=&#34;my_serial_end&#34;
SUBSYSTEM!=&#34;tty&#34;, GOTO=&#34;my_serial_end&#34;
KERNEL!=&#34;ttyUSB[0-9]*&#124;ttyACM[0-9]*&#34;, GOTO=&#34;my_serial_end&#34;
SUBSYSTEMS==&#34;usb-serial&#34;, ENV&#123;ID_PORT&#125;=&#34;$attr{port_number}&#34;
IMPORT=&#34;path_id %p&#34;
&#160;
IMPORT=&#34;usb_id --export %p&#34;
ENV&#123;ID_SERIAL&#125;==&#34;&#34;, GOTO=&#34;my_serial_end&#34;
SUBSYSTEMS==&#34;usb&#34;, ENV&#123;ID_IFACE&#125;=&#34;$attr{bInterfaceNumber}&#34;
ENV&#123;ID_IFACE&#125;==&#34;&#34;, GOTO=&#34;my_serial_end&#34;
SYMLINK+=&#34;ttyUSB_$env{ID_SERIAL}&#34;
&#160;
LABEL=&#34;my_serial_end&#34;

Сохраняем файл с этим содержанием в [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Понадобилось мне подключить к компьютеру несколько usb-serial преобразователей, при этом необходимо было как-нибудь но однозначно идентифицировать преобразователи (а заодно и устройства подключенные к ним, чтобы пользователь переключая устройство в другой usb порт не перенастраивал программу). <span id="more-859"></span></p>
<p>Правило для udev вышло таким:</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;">ACTION<span style="color: #000000; font-weight: bold;">!</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;add|change&quot;</span>, <span style="color: #007800;">GOTO</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;my_serial_end&quot;</span>
SUBSYSTEM<span style="color: #000000; font-weight: bold;">!</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;tty&quot;</span>, <span style="color: #007800;">GOTO</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;my_serial_end&quot;</span>
KERNEL<span style="color: #000000; font-weight: bold;">!</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;ttyUSB[0-9]*|ttyACM[0-9]*&quot;</span>, <span style="color: #007800;">GOTO</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;my_serial_end&quot;</span>
<span style="color: #007800;">SUBSYSTEMS</span>==<span style="color: #ff0000;">&quot;usb-serial&quot;</span>, ENV<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#123;</span>ID_PORT<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#125;</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;<span style="color: #007800;">$attr</span>{port_number}&quot;</span>
<span style="color: #007800;">IMPORT</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;path_id %p&quot;</span>
&nbsp;
<span style="color: #007800;">IMPORT</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;usb_id --export %p&quot;</span>
ENV<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#123;</span>ID_SERIAL<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#125;</span>==<span style="color: #ff0000;">&quot;&quot;</span>, <span style="color: #007800;">GOTO</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;my_serial_end&quot;</span>
<span style="color: #007800;">SUBSYSTEMS</span>==<span style="color: #ff0000;">&quot;usb&quot;</span>, ENV<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#123;</span>ID_IFACE<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#125;</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;<span style="color: #007800;">$attr</span>{bInterfaceNumber}&quot;</span>
ENV<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#123;</span>ID_IFACE<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#125;</span>==<span style="color: #ff0000;">&quot;&quot;</span>, <span style="color: #007800;">GOTO</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;my_serial_end&quot;</span>
SYMLINK+=<span style="color: #ff0000;">&quot;ttyUSB_<span style="color: #007800;">$env</span>{ID_SERIAL}&quot;</span>
&nbsp;
<span style="color: #007800;">LABEL</span>=<span style="color: #ff0000;">&quot;my_serial_end&quot;</span></pre></div></div>

<p>Сохраняем файл с этим содержанием в /etc/udev/rules.d/ с именем типа 99-serial.rules (чтобы они вызывальсь после всех остальных сначала имени идут цифры &#8211; порядок по приоритету)</p>
<p>В результате при подключении нескольких устройств даного типа получаем:</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;">konstantin<span style="color: #000000; font-weight: bold;">@</span>konstantin-dev:~$ <span style="color: #c20cb9; font-weight: bold;">ls</span> <span style="color: #660033;">-l</span> <span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>dev<span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>ttyUSB<span style="color: #000000; font-weight: bold;">*</span>
crw-rw---- <span style="color: #000000;">1</span> root dialout <span style="color: #000000;">188</span>, <span style="color: #000000;">0</span> лют  <span style="color: #000000;">2</span> <span style="color: #000000;">19</span>:08 <span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>dev<span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>ttyUSB0
crw-rw---- <span style="color: #000000;">1</span> root dialout <span style="color: #000000;">188</span>, <span style="color: #000000;">1</span> лют  <span style="color: #000000;">2</span> <span style="color: #000000;">18</span>:<span style="color: #000000;">44</span> <span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>dev<span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>ttyUSB1
lrwxrwxrwx <span style="color: #000000;">1</span> root root         <span style="color: #000000;">7</span> лют  <span style="color: #000000;">2</span> <span style="color: #000000;">18</span>:<span style="color: #000000;">44</span> <span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>dev<span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>ttyUSB_FTDI_USB__-__Serial_Cable_FTR4K233 -<span style="color: #000000; font-weight: bold;">&amp;</span>gt; ttyUSB1
lrwxrwxrwx <span style="color: #000000;">1</span> root root         <span style="color: #000000;">7</span> лют  <span style="color: #000000;">2</span> <span style="color: #000000;">18</span>:<span style="color: #000000;">43</span> <span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>dev<span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>ttyUSB_ftdi_usb_serial_converter_ftDGUU5S -<span style="color: #000000; font-weight: bold;">&amp;</span>gt; ttyUSB0</pre></div></div>

<p>Подробное описание по работе с udev можно найти <a title="здесь" href="http://reactivated.net/writing_udev_rules.html" target="_blank">http://reactivated.net/writing_udev_rules.html</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2010/02/02/nastrojka-ymen-ustrojstv-cherez-udev-debian-squeeze/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Усі можливості Logitech VX Nano</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2010/01/21/usi-mozhlyvosti-logitech-vx-nano/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2010/01/21/usi-mozhlyvosti-logitech-vx-nano/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 21 Jan 2010 09:51:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator>yudjin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Різне]]></category>
		<category><![CDATA[hardware]]></category>
		<category><![CDATA[Logitech]]></category>
		<category><![CDATA[Nano]]></category>
		<category><![CDATA[VX]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/?p=849</guid>
		<description><![CDATA[Як вдало підмітив один з оглядів, Logitech VX Nano є шедевром мікромеханіки. Чотирьох-позиційний скрол з інерційним прискоренням вертикального скроллінгу, додаткові кнопки навігації в браузері, автоматичне включення при вивільненні нано-ресівера, який дійсно можна &#8220;вставити і забути&#8221; (Plug-and-Forget), широкі тефлонові подушечки (3 штуки), що забезпечують стійкість маніпулятора, за самих різноманітних умов, ну і звісно ж, підсвітка поверхні [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://www.nikibrown.com/designoblog/wp-content/uploads/2009/10/logitech_vx_nano.jpg"><img src="http://lug.vn.ua/wp-content/uploads/2010/01/logitech_vx_nano.jpg" alt="logitech_vx_nano" title="logitech_vx_nano" width="300" height="223" class="alignright size-full wp-image-851" /></a>Як вдало підмітив один з оглядів, Logitech VX Nano є шедевром мікромеханіки. Чотирьох-позиційний скрол з інерційним прискоренням вертикального скроллінгу, додаткові кнопки навігації в браузері, автоматичне включення при вивільненні нано-ресівера, який дійсно можна &#8220;вставити і забути&#8221; (Plug-and-Forget), широкі тефлонові подушечки (3 штуки), що забезпечують стійкість маніпулятора, за самих різноманітних умов, ну і звісно ж, підсвітка поверхні лазером &#8211; усе це, у поєднанні з приємним дизайном і дорогими матеріалами робить VX Nano одною з найкращих мшок для мобільних комп&#8217;ютерів. О, мало не забув! Батарейка працює 6 місяців! Про це дійсно встигаєш забути <img src='http://lug.vn.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /><br />
<span id="more-849"></span><br />
І все це без проблем завелося в Linux за допомогою драйвера evdev (з коробки). </p>
<p>Я використовую VX Nano вже майже 2 роки, але вчора помітив, що у мене не працює горизонтальний скролінг. Придивився ще краще, і помітив що у мене ще й кнопки &#8220;Назад&#8221; і &#8220;Вперед&#8221; не працюють. Куди ділись? Важко сказати. За те можу напевно сказати що робити. Спочатку потрібен свіженький evdev. Для Sabayon/Gentoo це пакет x11-drivers/xf86-input-evdev.</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;"><span style="color: #c20cb9; font-weight: bold;">su</span>
equo update
equo <span style="color: #c20cb9; font-weight: bold;">install</span> x11-drivers<span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>xf86-input-evdev</pre></div></div>

<p>Тепер, згідно <a href="http://wiki.eeeuser.com/configure_logitech_vx_nano?s=nano">статті</a>, на якій базується цей пост, потрібні інструменти xbindkeys і xvkbd, але у мене все працює і без них. xbindkeys дозволяє прив&#8217;язати комбінації клавіатурних клавіш до клавіш на миші; xvkbd &#8211; це віртуальна клавіатура. Мається на увазі, що потрібно прив&#8217;язати Alt+Left і Alt+Right до кнопок &#8220;Назад&#8221; і &#8220;Вперед&#8221; на миші. Для цього потрібно встановити пакети x11-misc/xbindkeys і x11-misc/xvkbd, а потім привести файл  ~/.xbindkeysrc до отакого вигляду:</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;">  <span style="color: #ff0000;">&quot;/usr/bin/xvkbd -xsendevent -text &quot;</span>\<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#91;</span>Alt_L<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#93;</span>\<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#91;</span>Left<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#93;</span><span style="color: #ff0000;">&quot;&quot;</span>
    m:0x0 + b:<span style="color: #000000;">9</span>
  <span style="color: #ff0000;">&quot;/usr/bin/xvkbd -xsendevent -text &quot;</span>\<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#91;</span>Alt_L<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#93;</span>\<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#91;</span>Right<span style="color: #7a0874; font-weight: bold;">&#93;</span><span style="color: #ff0000;">&quot;&quot;</span>
    m:0x0 + b:<span style="color: #000000;">8</span></pre></div></div>

<p>Я пішов іншим шляхом і зробив усе за допомогою xorg.conf, згідно <a href="http://ubuntuforums.org/showthread.php?t=615028">форуму Ubuntu</a><br />
Тепер секції ServerLayout і InputDevice мого /etc/X11/xorg.conf виглядають ось так:</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="xorg" style="font-family:monospace;">Section &quot;ServerLayout&quot;
    Identifier   &quot;Main Layout&quot;
    Screen 0    &quot;Screen 0&quot;
    Option &quot;AutoAddDevices&quot; &quot;True&quot;
    InputDevice    &quot;VX Nano&quot;
&nbsp;
EndSection
&nbsp;
Section &quot;InputDevice&quot;
        Identifier  &quot;VX Nano&quot;
        Driver      &quot;evdev&quot;
        Option      &quot;Name&quot; &quot;Logitech USB Receiver&quot;
        Option      &quot;Protocol&quot; &quot;evdev&quot;
        Option      &quot;Buttons&quot; &quot;9&quot;
        Option      &quot;SendCoreEvents&quot;
        Option      &quot;HWHEELRelativeAxisButtons&quot; &quot;7 6&quot;
EndSection</pre></div></div>

<p>Посилань лише 2:</p>
<ul>
<li><a href="http://wiki.eeeuser.com/configure_logitech_vx_nano?s=nano">Стаття на eeeuser.com</a></li>
<li><a href="http://ubuntuforums.org/showthread.php?t=615028">Тема на ubuntuforums.org</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2010/01/21/usi-mozhlyvosti-logitech-vx-nano/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кешуючи DNS-проксі TOTD</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2010/01/19/keshuyuchy-dns-proksi-totd/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2010/01/19/keshuyuchy-dns-proksi-totd/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 19 Jan 2010 16:44:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Щепановський Костя</dc:creator>
				<category><![CDATA[Applications]]></category>
		<category><![CDATA[DNS-proxy]]></category>
		<category><![CDATA[TOTD]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/?p=841</guid>
		<description><![CDATA[Недавно знадобилось швидко підняти свій кешуючий проксі-сервер. Як варіант знайшовся сервер TOTD (Trick or Treat Daemon (totd) version 1.4-beta)

Для Debian інсталяція проходить наступним чином:

apt-get install totd

Далі слід створити файл конфігурації (/etc/totd.conf), мінімальний вміст якого має наступний вигляд:

forwarder &#60;IP-адреса вашого DNS-сервера&#62;
interfaces eth0, &#60;а також інші інтерфейси для прослуховування&#62;

Після цього можна запускати демон:

/etc/init.d/totd start

Тепер ми маємо свій [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Недавно знадобилось швидко підняти свій кешуючий проксі-сервер. Як варіант знайшовся сервер TOTD (Trick or Treat Daemon (totd) version 1.4-beta)</p>
<p><span id="more-841"></span></p>
<p>Для Debian інсталяція проходить наступним чином:</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;"><span style="color: #c20cb9; font-weight: bold;">apt-get</span> <span style="color: #c20cb9; font-weight: bold;">install</span> totd</pre></div></div>

<p>Далі слід створити файл конфігурації (/etc/totd.conf), мінімальний вміст якого має наступний вигляд:</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;">forwarder <span style="color: #000000; font-weight: bold;">&lt;</span>IP-адреса вашого DNS-сервера<span style="color: #000000; font-weight: bold;">&gt;</span>
interfaces eth0, <span style="color: #000000; font-weight: bold;">&lt;</span>а також інші інтерфейси для прослуховування<span style="color: #000000; font-weight: bold;">&gt;</span></pre></div></div>

<p>Після цього можна запускати демон:</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;"><span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>etc<span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>init.d<span style="color: #000000; font-weight: bold;">/</span>totd start</pre></div></div>

<p>Тепер ми маємо свій кешючий днс-проксі <img src='http://lug.vn.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> </p>
<p>Крім того, сервер має підтримку ipv6</p>
<p><a href="http://www.pasta.cs.uit.no/software/totd.html">http://www.pasta.cs.uit.no/software/totd.html</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2010/01/19/keshuyuchy-dns-proksi-totd/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>5</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Grusha Linux. Reload</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2010/01/18/grusha-linux-reload/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2010/01/18/grusha-linux-reload/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 17 Jan 2010 22:08:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator>yudjin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Linux]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/?p=823</guid>
		<description><![CDATA[Мабуть дехто з лугівців чув про Grusha Linux і можливо, навіть, приділяв йому якусь увагу. Мені ця зборка Linux стала цікавою з літа 2009-го року, коли команда розробників взяла курс на підвищення швидкодії продукту і вирішила змінити базову платформу з Ubuntu на Sabayon.
Сьогодні, через півроку, можна побачити значний прогрес у Grusha Linux, що дає надію [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img src="http://lug.vn.ua/wp-content/uploads/2010/01/grushalinux_logo-150x150.png" alt="grushalinux_logo" title="grushalinux_logo" width="150" height="150" class="alignright size-thumbnail wp-image-829" />Мабуть дехто з лугівців чув про <a href="http://linux.grusha.org.ua/uk">Grusha Linux</a> і можливо, навіть, приділяв йому якусь увагу. Мені ця зборка Linux стала цікавою з літа 2009-го року, коли команда розробників взяла курс на підвищення швидкодії продукту і вирішила змінити базову платформу з Ubuntu на Sabayon.</p>
<p>Сьогодні, через півроку, можна побачити значний прогрес у Grusha Linux, що дає надію на створення українського дистрибутиву. Взагалі, питання неофіційних зборок є для мене досить цікавим, можливо колись напишу про це замітку. </p>
<p>Так от, що ж нового з&#8217;явилося у Grusha Linux (і у Sabayon) після перезавантаження? </p>
<ol>
<li>Нова базова платформа (ну це здобуття Grusha, виключно)</li>
<li>Новий <a href="http://grusha.grusha.org.ua/standard/grusha/packages/x86/5/">неофіційний репозиторій</a> сумісний з entropy. Він потрібен для розміщення бінарних пакетів програм, зібраних інакше ніж ті, що у офіційному репозиторії (наприклад Aamrok, що читає cp1251 теги без бубна), а також для розміщення пакетів, що чомусь відсутні у офіційному репозиторії</li>
<li>Новий логотип (він у початку посту)</li>
<li>Переклад інсталятора на українську мову</li>
<li>Повний переклад клієнтської частини entropy (Equo і Sulfur) на українську мову</li>
</ol>
<p>Зараз тривають роботи над профілем користувача по замовчанню та перекладом документації.</p>
<p>Також безумовно корисною є зборка у форматі CD &#8211; Grusha-light, яку можна назвати логічним продовженням нині мертвого формату Sabayon Pod (CD, але з графікою на борту). Однак, поява цього продукту ще під питанням.     </p>
<p>Підключити репозиторій Grusha до Sabayon можливо, додавши стрічку</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;">repository<span style="color: #000000; font-weight: bold;">|</span>grusha<span style="color: #000000; font-weight: bold;">|</span>Grusha Repository<span style="color: #000000; font-weight: bold;">|</span>http:<span style="color: #000000; font-weight: bold;">//</span>grusha.grusha.org.ua<span style="color: #000000; font-weight: bold;">|</span>http:<span style="color: #000000; font-weight: bold;">//</span>grusha.grusha.org.ua<span style="color: #666666; font-style: italic;">#bz2</span></pre></div></div>

<p> у файл /etc/entropy/repositories.conf . Після цього потрібно синхронізувати репозиторії командою</p>

<div class="wp_syntax"><div class="code"><pre class="bash" style="font-family:monospace;">equo update <span style="color: #660033;">--force</span></pre></div></div>

<p>Замовлення на бінарні пакети у репозиторії Grusha приймаються на e-mail ask[at]grusha.org.ua</p>
<p>Посилання:</p>
<ul>
<li><a href="http://grusha.org.ua">grusha.org.ua</a></li>
<li><a href="http://linux.grusha.org.ua/uk">linux.grusha.org.ua</a></li>
<li><a href="http://twitter.com/grushalinux">Twitter Grusha Linux</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2010/01/18/grusha-linux-reload/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чого чекати від Sabayon 5.2?</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2010/01/13/choho-chekaty-vid-sabayon-5-2/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2010/01/13/choho-chekaty-vid-sabayon-5-2/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 Jan 2010 20:43:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator>yudjin</dc:creator>
				<category><![CDATA[sabayon]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/?p=820</guid>
		<description><![CDATA[Sabayon 5.2 має стати вершиною в лінійці 5.х. І сьогодні з блоґу Kelly Schwartz&#8217;a (aka wolfden) мені стало відомо на якому етапі розробка і які основні зміни відбудуться у релізі. Отож, на нас чекає:

kernel 2.6.32 
Xorg 1.7
KDE 4.4
GRUB2 (!!!)
зменшення інсталяційного образу за рахунок оптимізації залежностей
нова симпатична тема оформлення
всяке інше

Бета версія з&#8217;явиться найближчим часом і розпочнеться [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Sabayon 5.2 має стати вершиною в лінійці 5.х. І сьогодні з блоґу Kelly Schwartz&#8217;a (aka wolfden) мені <a href="http://main.v00d00.net/sabayon-5-2-status-update">стало відомо</a> на якому етапі розробка і які основні зміни відбудуться у релізі. Отож, на нас чекає:</p>
<ul>
<li>kernel 2.6.32 </li>
<li>Xorg 1.7</li>
<li>KDE 4.4</li>
<li>GRUB2 (!!!)</li>
<li>зменшення інсталяційного образу за рахунок оптимізації залежностей</li>
<li>нова симпатична тема оформлення</li>
<li>всяке інше</li>
</ul>
<p>Бета версія з&#8217;явиться найближчим часом і розпочнеться її закрите тестування, а поки-що нові пакети тихенько додаються до репозиторію Limbo, доступного усім бажаючим. Створення образу затримується через пропрієтарні драйвери ATI, які поки не сумісні з Xorg 1.7. Існує ймовірність що цей драйвер буде замінено відкритим.</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2010/01/13/choho-chekaty-vid-sabayon-5-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Sabayon 5.1 косить під Ubuntu</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2010/01/11/sabayon-5-1-kosyt-pid-ubuntu/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2010/01/11/sabayon-5-1-kosyt-pid-ubuntu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 Jan 2010 20:15:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator>yudjin</dc:creator>
				<category><![CDATA[sabayon]]></category>
		<category><![CDATA[CoreCD]]></category>
		<category><![CDATA[su]]></category>
		<category><![CDATA[sudo]]></category>
		<category><![CDATA[ubuntu]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/?p=817</guid>
		<description><![CDATA[Доброго ранку, спільнота. Користуючись нагодою вітаю всіх з святами минулими і майбутніми, ну і таке інше. Також користуючись нагодою (перервою між святами) вирішив відновити свою писанину&#8230;
Зараз ганяю на VirtualBox&#8217;і Sabayon CoreCD 5.1, що вийшов 21-го грудня минулого року, і помітив цікаву особливість підходу до системи адміністрування. Особливість ця була виявлена також у 5.1 G і [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Доброго ранку, спільнота. Користуючись нагодою вітаю всіх з святами минулими і майбутніми, ну і таке інше. Також користуючись нагодою (перервою між святами) вирішив відновити свою писанину&#8230;</p>
<p>Зараз ганяю на VirtualBox&#8217;і <a href="http://forum.sabayonlinux.org/viewtopic.php?f=60&#038;t=19364">Sabayon CoreCD 5.1</a>, що вийшов 21-го грудня минулого року, і помітив цікаву особливість підходу до системи адміністрування. Особливість ця була виявлена також у 5.1 G і тоді я зрозумів що вона мені нагадує, а нагадує вона мені Ubuntu. Справа в тому, що при установці системи можливо не завдавати окремий пароль для користувача root. Інсталятор автоматично заповнює поля паролю для root паролем звичайного користувача. Якщо якась програма вимагає прав адміністратора, то вона просто запитує цей пароль ще раз. Увійти в систему під іменем root неможливо навіть у термінал. Треба логінитись під ім&#8217;ям користувача, вводити пароль, потім писати su і вводити пароль знову. Також працює оточення sudo. Коротше кажучи, Ubuntu, тільки <del>в профіль</del> з equo замість apt-get. </p>
<p>Але варто вказати у інсталяторі різні паролі і отримаємо класичну систему з користувачем із довільним ім&#8217;ям і користувачем root з правами нададміністратора. От такий от дуалізм. </p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2010/01/11/sabayon-5-1-kosyt-pid-ubuntu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>10</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Кому работа нужна?</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2009/12/28/komu-rabota-nuzhna/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2009/12/28/komu-rabota-nuzhna/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Dec 2009 07:46:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Yan</dc:creator>
				<category><![CDATA[Різне]]></category>
		<category><![CDATA[adwords]]></category>
		<category><![CDATA[analytics]]></category>
		<category><![CDATA[CMS]]></category>
		<category><![CDATA[Работа]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/2009/12/28/komu-rabota-nuzhna/</guid>
		<description><![CDATA[Новый интернет магазин ищет специалиста. Основные задачи
1 &#8211; контент менеджмент (наполнение сайта содержимым, содержимое готовят дизайнеры, с вас только работа с CMS).
2 &#8211; Продвижение сайта в поисковых системах (оптимизация страниц по ключевым словам, отслеживание позиций, работа с google analitycs, google adwords, yandex купи слова и т.д.)
если интересно, то жду Ваших резюме и ожидаемый уровень зарплаты [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Новый интернет магазин ищет специалиста. Основные задачи<br />
1 &#8211; контент менеджмент (наполнение сайта содержимым, содержимое готовят дизайнеры, с вас только работа с CMS).<br />
2 &#8211; Продвижение сайта в поисковых системах (оптимизация страниц по ключевым словам, отслеживание позиций, работа с google analitycs, google adwords, yandex купи слова и т.д.)<br />
если интересно, то жду Ваших резюме и ожидаемый уровень зарплаты на мыло sereda цуценя online.ua</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2009/12/28/komu-rabota-nuzhna/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>3</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Про концепцію використання ВПЗ у держорганах</title>
		<link>http://lug.vn.ua/2009/12/27/pro-kontseptsiyu-vykorystannya-vpz-u-derzhorhanah/</link>
		<comments>http://lug.vn.ua/2009/12/27/pro-kontseptsiyu-vykorystannya-vpz-u-derzhorhanah/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 27 Dec 2009 21:34:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator>yudjin</dc:creator>
				<category><![CDATA[Різне]]></category>
		<category><![CDATA[Linux]]></category>
		<category><![CDATA[політика]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://lug.vn.ua/?p=809</guid>
		<description><![CDATA[Сьогодні читачі ЛОР мабуть помітили пост із гучною назвою Органы власти Украины переходят на Linux. Заява гучна, а з пруфлінків лише посилання на softodrom.ru. Там текст у такому самому дусі і посилання на open-club.net, а звідси вже зовсім ніяких посилань. За кілька годин без усякої задньої думки зайшов на habrahabr.ru і побачив там чудову статтю [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p>Сьогодні читачі ЛОР мабуть помітили пост із гучною назвою <a href="http://www.linux.org.ru/view-message.jsp?msgid=4372902&#038;lastmod=1261946682893">Органы власти Украины переходят на Linux</a>. Заява гучна, а з пруфлінків лише <a href="http://news.softodrom.ru/ap/b6118.shtml">посилання на softodrom.ru</a>. Там текст у такому самому дусі і <a href="http://open-club.net/news/2009-12-26-801">посилання на open-club.net</a>, а звідси вже зовсім ніяких посилань. За кілька годин без усякої задньої думки зайшов на <a href="http://habrahabr.ru">habrahabr.ru</a> і побачив там <a href="http://habrahabr.ru/blogs/open_source/79462/">чудову статтю</a> на цю тему з інструкціями як за допомогою форми пошуку <a href="http://www.kmu.gov.ua/control/">сайту кабміну</a> добратися до відповідних документів. Доки написав цю замітку, то у ній вже з&#8217;явилися прямі посилання. От їх і наведу:</p>
<ul>
<li><a href="http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd?docid=243224321">Розпорядження про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом</a></li>
<li>Сама <a href="http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd?docid=243224328">концепція державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного<br />
забезпечення з відкритим кодом</a></li>
</ul>
<p> програмного забезпечення з відкритим кодом</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://lug.vn.ua/2009/12/27/pro-kontseptsiyu-vykorystannya-vpz-u-derzhorhanah/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
