Отож який має бути правильний пароль? На мою думку він має відповідати таким вимогам:

• Довгий. Можливо навіть дуже довгий. 8-30 символів
• Складається з латиських літер різного регістру, цифр та спецсимволів
• не містить “слова зі словника”, на зразок password та qwerty
• високий рівень випадковості елементів (не повинно бути комбінацій на зразок 11111, 9876543, aaaabbbb і т.д.)
• різний для різних ресурсів
• повинен легко запам’ятовуватися і важко забуватися, бо ж голова – найкращий, найнадійніший і найдоступніший менеджер паролів

Як бачимо, останній пункт суперечить решті, але це нічого. Зараз покажу як можна легко задовольнити усі ці вимоги.

1. Вибираємо ключову фразу. Практика показує, що найкраще запам’ятовуються фрази, спонтанно відшукані у оточенні і пов’язані з зоровим образом. На приклад для моєї мами ключова фраза містить слово “Кастрюля”. Вигляньте у віконце. Що ви там бачите? Сонечко сяє? Якщо так, то фраза “Яскраво сяє сонечко” нам чудово підійде.
2. Запишіть ключову фразу без пробілів і з великої букви кожне окреме слово. Отримаємо ЯскравоСяєСонечко.
3. Тепер введемо у наш майбутній “правильний” пароль цифри. У мене, на приклад, цифри асоціюються з деякими буквами. 0 з О, 4 з Ч, 6 з Ш. 3 з З, 1 з І, 5 може асоціюватися з С (через те що на латинську S схожа) і т.д. Я заміню деякі літери ключової фрази відповідними цифрами. Виходить Яскрав0СяєСоне4к0.
4. Це ж пароль. А пароль у формах зазвичай приховується зірочками, чи іншими символами. Що заважає вводити його не перемикаючи розкладку з англійської? Нічого не заважає. Так і зроблю. Zcrhfd0Cz’C0yt4r0.
5. Отак. Майже все готово. Але я говорив про різні паролі для різних сайтів. Можна дописати до цієї жахливої комбінації ще кілька символів, що будуть змінюватись залежно від ресурсу, де використовується цей пароль. Нехай це буде перша буква інформативної частини домену у верхньому регістрі і кількість букв у інформативній частині домену. На приклад для gmx.com це буде “G3″. Можна дописати символи у будь-яке місце. Мені простіше коли вони в кінці. Таким чином наш пароль набуває остаточного вигляду Zcrhfd0Cz’C0yt4r0G3

Отак було сформовано пароль з 19 символів з букв різного регістру, цифр та спецсимволів для ресурсу gmx.com , для запам’ятовування якого варто пам’ятати лише не складну змістовну ключову фразу та механізм його творення.

До речі, 2010 – рік безпечного Інтернету в Росії. Але і нам з вами безпечного Інтернету!

1. Отключаем виртуальную машину Java (он используется в основном компонентом ОО “Базы данных”) СЕРВИС – ПАРАМЕТРЫ – Open Office.org – Java- снимаем галочку “использовать виртуальную машину Java”

2. СЕРВИС – ПАРАМЕТРЫ – Open Office.org – Память устанавливаем такие параметры

Отмена:
Количество шагов = 25

Кэш графического объекта
Использовать для OpenOffice.org = 100 MБ
Памяти на объект = 15.0 MБ
Удалить из памяти через 00:05 ч:мин

Кэш для вставленных объектов
Количество объектов = 15

Быстрый запуск OpenOffice.org (поставьте галочку)

+ Возможно ускорение запуска ОО
- Увеличивается расход памяти и время загрузки ОС
Пробуйте и выбирайте сами

Правило для udev вышло таким:

ACTION!="add|change", GOTO="my_serial_end"
SUBSYSTEM!="tty", GOTO="my_serial_end"
KERNEL!="ttyUSB[0-9]*|ttyACM[0-9]*", GOTO="my_serial_end"
SUBSYSTEMS=="usb-serial", ENV{ID_PORT}="$attr{port_number}"
IMPORT="path_id %p"
 
IMPORT="usb_id --export %p"
ENV{ID_SERIAL}=="", GOTO="my_serial_end"
SUBSYSTEMS=="usb", ENV{ID_IFACE}="$attr{bInterfaceNumber}"
ENV{ID_IFACE}=="", GOTO="my_serial_end"
SYMLINK+="ttyUSB_$env{ID_SERIAL}"
 
LABEL="my_serial_end"

Сохраняем файл с этим содержанием в /etc/udev/rules.d/ с именем типа 99-serial.rules (чтобы они вызывальсь после всех остальных сначала имени идут цифры – порядок по приоритету)

В результате при подключении нескольких устройств даного типа получаем:

konstantin@konstantin-dev:~$ ls -l /dev/ttyUSB*
crw-rw---- 1 root dialout 188, 0 лют  2 19:08 /dev/ttyUSB0
crw-rw---- 1 root dialout 188, 1 лют  2 18:44 /dev/ttyUSB1
lrwxrwxrwx 1 root root         7 лют  2 18:44 /dev/ttyUSB_FTDI_USB__-__Serial_Cable_FTR4K233 -> ttyUSB1
lrwxrwxrwx 1 root root         7 лют  2 18:43 /dev/ttyUSB_ftdi_usb_serial_converter_ftDGUU5S -> ttyUSB0

Подробное описание по работе с udev можно найти http://reactivated.net/writing_udev_rules.html

Я використовую VX Nano вже майже 2 роки, але вчора помітив, що у мене не працює горизонтальний скролінг. Придивився ще краще, і помітив що у мене ще й кнопки “Назад” і “Вперед” не працюють. Куди ділись? Важко сказати. За те можу напевно сказати що робити. Спочатку потрібен свіженький evdev. Для Sabayon/Gentoo це пакет x11-drivers/xf86-input-evdev.

su
equo update
equo install x11-drivers/xf86-input-evdev

Тепер, згідно статті, на якій базується цей пост, потрібні інструменти xbindkeys і xvkbd, але у мене все працює і без них. xbindkeys дозволяє прив’язати комбінації клавіатурних клавіш до клавіш на миші; xvkbd – це віртуальна клавіатура. Мається на увазі, що потрібно прив’язати Alt+Left і Alt+Right до кнопок “Назад” і “Вперед” на миші. Для цього потрібно встановити пакети x11-misc/xbindkeys і x11-misc/xvkbd, а потім привести файл ~/.xbindkeysrc до отакого вигляду:

  "/usr/bin/xvkbd -xsendevent -text "\[Alt_L]\[Left]""
    m:0x0 + b:9
  "/usr/bin/xvkbd -xsendevent -text "\[Alt_L]\[Right]""
    m:0x0 + b:8

Я пішов іншим шляхом і зробив усе за допомогою xorg.conf, згідно форуму Ubuntu
Тепер секції ServerLayout і InputDevice мого /etc/X11/xorg.conf виглядають ось так:

Section "ServerLayout"
    Identifier   "Main Layout"
    Screen 0    "Screen 0"
    Option "AutoAddDevices" "True"
    InputDevice    "VX Nano"
 
EndSection
 
Section "InputDevice"
        Identifier  "VX Nano"
        Driver      "evdev"
        Option      "Name" "Logitech USB Receiver"
        Option      "Protocol" "evdev"
        Option      "Buttons" "9"
        Option      "SendCoreEvents"
        Option      "HWHEELRelativeAxisButtons" "7 6"
EndSection

Посилань лише 2:

• Стаття на eeeuser.com
• Тема на ubuntuforums.org

Для Debian інсталяція проходить наступним чином:

apt-get install totd

Далі слід створити файл конфігурації (/etc/totd.conf), мінімальний вміст якого має наступний вигляд:

forwarder <IP-адреса вашого DNS-сервера>
interfaces eth0, <а також інші інтерфейси для прослуховування>

Після цього можна запускати демон:

/etc/init.d/totd start

Тепер ми маємо свій кешючий днс-проксі

Крім того, сервер має підтримку ipv6

http://www.pasta.cs.uit.no/software/totd.html

Сьогодні, через півроку, можна побачити значний прогрес у Grusha Linux, що дає надію на створення українського дистрибутиву. Взагалі, питання неофіційних зборок є для мене досить цікавим, можливо колись напишу про це замітку.

Так от, що ж нового з’явилося у Grusha Linux (і у Sabayon) після перезавантаження?

1. Нова базова платформа (ну це здобуття Grusha, виключно)
2. Новий неофіційний репозиторій сумісний з entropy. Він потрібен для розміщення бінарних пакетів програм, зібраних інакше ніж ті, що у офіційному репозиторії (наприклад Aamrok, що читає cp1251 теги без бубна), а також для розміщення пакетів, що чомусь відсутні у офіційному репозиторії
3. Новий логотип (він у початку посту)
4. Переклад інсталятора на українську мову
5. Повний переклад клієнтської частини entropy (Equo і Sulfur) на українську мову

Зараз тривають роботи над профілем користувача по замовчанню та перекладом документації.

Також безумовно корисною є зборка у форматі CD – Grusha-light, яку можна назвати логічним продовженням нині мертвого формату Sabayon Pod (CD, але з графікою на борту). Однак, поява цього продукту ще під питанням.

Підключити репозиторій Grusha до Sabayon можливо, додавши стрічку

repository|grusha|Grusha Repository|http://grusha.grusha.org.ua|http://grusha.grusha.org.ua#bz2

у файл /etc/entropy/repositories.conf . Після цього потрібно синхронізувати репозиторії командою

equo update --force

Замовлення на бінарні пакети у репозиторії Grusha приймаються на e-mail ask[at]grusha.org.ua

Посилання:

• grusha.org.ua
• linux.grusha.org.ua
• Twitter Grusha Linux

• kernel 2.6.32
• Xorg 1.7
• KDE 4.4
• GRUB2 (!!!)
• зменшення інсталяційного образу за рахунок оптимізації залежностей
• нова симпатична тема оформлення
• всяке інше

Бета версія з’явиться найближчим часом і розпочнеться її закрите тестування, а поки-що нові пакети тихенько додаються до репозиторію Limbo, доступного усім бажаючим. Створення образу затримується через пропрієтарні драйвери ATI, які поки не сумісні з Xorg 1.7. Існує ймовірність що цей драйвер буде замінено відкритим.

Зараз ганяю на VirtualBox’і Sabayon CoreCD 5.1, що вийшов 21-го грудня минулого року, і помітив цікаву особливість підходу до системи адміністрування. Особливість ця була виявлена також у 5.1 G і тоді я зрозумів що вона мені нагадує, а нагадує вона мені Ubuntu. Справа в тому, що при установці системи можливо не завдавати окремий пароль для користувача root. Інсталятор автоматично заповнює поля паролю для root паролем звичайного користувача. Якщо якась програма вимагає прав адміністратора, то вона просто запитує цей пароль ще раз. Увійти в систему під іменем root неможливо навіть у термінал. Треба логінитись під ім’ям користувача, вводити пароль, потім писати su і вводити пароль знову. Також працює оточення sudo. Коротше кажучи, Ubuntu, тільки в профіль з equo замість apt-get.

Але варто вказати у інсталяторі різні паролі і отримаємо класичну систему з користувачем із довільним ім’ям і користувачем root з правами нададміністратора. От такий от дуалізм.

• Розпорядження про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом
• Сама концепція державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного
  забезпечення з відкритим кодом

програмного забезпечення з відкритим кодом